Системи управління

Системи управління. Система управління - це сукупність керованого об'єкта або процесу і пристрою керування, до якого належить комплекс засобів прийому, збору і передачі інформації та формування сигналів і команд. При цьому дія системи управління направлена на поліпшення і підтримку роботи процесу або об'єкта. В деяких випадках без автоматизованої системи управління взагалі неможливо вирішення завдання в силу складності процесу управління.

Керований об'єкт - це елемент системи, який для нормального функціонування потребує систематичного контролю і регулюванню. Керуючий об'єкт - елемент системи, який забезпечує стеження за діяльністю керованого об'єкта, виявляє можливі відхилення від заданої програми і забезпечує своєчасне приведення його до нормального функціонування.

Всі системи управління, з точки зору логіки їх функціонування, вирішують три завдання:

В залежності від виду системи, управління являє собою вплив на фізичному або інформаційному рівні, спрямований на підтримку або поліпшення функціонування керованого об'єкта відповідно до наявної програми або мети управління.

Розрізняють два основні типи систем управління:

Головна відмінність між ними полягає в характері об'єкта управління. У першому випадку це всілякі установки, прилади, верстати та інше, у другому - перш за все люди.

Інша відмінність між зазначеними системами полягає у формі передачі інформації. Якщо в системах управління технологічними процесами основною формою передачі інформації є різного роду сигнали, то в системах організаційного управління це документи. Чітку межу між двома розглянутими типами систем провести неможливо, найчастіше передача інформації здійснюється як за допомогою документів, так і за допомогою сигналів.

Автоматизація систем управління здійснюється за допомогою обчислювальної техніки. Залежно від ступеня участі людини в управлінні, системи управління можна класифікувати наступним чином:

Автоматизована система не виключає, а навпаки, передбачає участь людини в управлінні системою і прийняття людиною ключових рішень, у той час як автоматичні системи управління виключають участь людини в управлінні об'єктом. Напівавтоматична система може розглядатися як варіант автоматичної системи, в якій рівень розвитку техніки ще не дозволяє виключити людину з контурів системи управління.

Центральним ядром системи управління, за допомогою якого здійснюється її автоматизація, є обчислювальна машина. Можливі два способи взаємодії між ЕОМ, об'єктом управління і органом управління. (Див. статтю Оцінка якості технологічних процесів )

У першому випадку ЕОМ використовується, як правило, для вирішення окремих періодично повторюються трудомістких завдань. Збір інформації ведеться вручну, так само здійснюється і підготовка документів з керуючими впливами. Подібна система може бути названа системою обробки даних. Звернення користувачів до систем обробки даних найчастіше призводить до оновлення інформації висновок інформації може зовсім відсутніми або бути результат програмної обробки збережених відомостей, а не самі відомості. Прикладом системи обробки даних може бути система автоматизованого робочого місця авіадиспетчера. Також читайте статтю про засоби проектування інформаційних технологій .

У другому випадку основна інформація про стан керованого об'єкта збирається автоматично машиною. ЕОМ переробляє інформацію, що надходить і в тому чи іншому вигляді готує вихідну документацію, після чого виноситься рішення про вплив на об'єкт.

Автоматизовані системи також управління класифікують також залежно від виду видаваної ними вихідної документації. Остання може бути представлена у вигляді:

Ось і все про системи управління.

Система соціального управління: поняття, функції і методи. Реферат

Соціальне управління є одним з основних видів управління, що полягає: в забезпеченні реалізації потреб розвитку суспільства і його підсистем формуванні критеріїв і показників соціального розвитку об'єкта розробці і застосуванні методів розв'язання проблем, що виникають досягненні запланованих параметрів у розвитку соціальних відносин і процесів суспільства

В управлінні суспільним розвитком можна виділити такі напрямки:

Соціальне управління здійснюється за допомогою регулювання відносин між окремими спільнотами людей згідно з головними завданнями розвитку суспільства. Визначення соціального змісту цих завдань, шляхів і засобів їх розв'язання є цільовою функцією соціального управління. Вона полягає в усуненні суперечностей суспільного розвитку, гармонізації інтересів різних соціальних груп.

Наукове управління життєдіяльністю суспільства за своєю соціальною сутністю є процесом приведення суб'єктивної діяльності людей у відповідність із потребами суспільного розвитку. Але таке узгодження, досягнення єдності відбувається лише за допомогою системи управління.

Систему соціального управління становлять:

Ядром системи управління є люди - керівники, спеціалісти, допоміжний персонал і робітники. Система управління спрацьовує на всіх рівнях вияву соціальних процесів (суспільство, організація, особистість).

Найбільш загальна її соціальна мета - використання організаційно-технічних, економічних і соціальних можливостей об'єкта управління для розв'язання соціальних завдань.

Нинішня життєдіяльність будь-якої соціальної організації потребує вдосконалення системи управління, позбавлення її бюрократизму та формалізму. Розробка та запровадження відповідної системи управління починається зі збирання інформації. Ця функція відкриває управлінський цикл, і її сутність проявляється в обґрунтуванні мети управління, завдань та засобів їх реалізації.

Сучасне управління виробництвом гостро відчуває дефіцит, зокрема, соціальної інформації. Якщо техніко-економічній інформації приділяється відповідна увага і керівники знають технічні можливості підприємства, показники його економічної сфери, то в соціально-психологічному кліматі, механізмі трудової поведінки працівників, чинниках, які її визначають, вони орієнтуються погано. Ефективне управління виробництвом потребує знання керівником інтересів і потреб кожного працівника, його мотивів до праці, трендів.

Тренд - домінуючий напрямок у розвитку будь-якого явища, процесу, досить стійка перевага певних суджень у громадській думці.

За переходу від планової економіки до ринкової, від тоталітарного суспільства до демократичного без такої інформації управління просто неможливе. Потрібна принципова переорієнтація управлінської діяльності, зокрема, в напрямі задоволення соціально-гуманітарних потреб громадян відповідно до міжнародних стандартів. Це зумовлює необхідність зміни ціннісно-нормативної орієнтації всіх ланок управлінської сфери і структур суспільства.

Економічні критерії слід розглядати як ресурсні можливості чи обмеження в процесі реалізації соціально орієнтованих проектів, а не брати їх за найголовнішу мету, як це було за часів планової економіки, коли головними була не якість і кількість спожитих населенням товарів та продуктів, а валові обсяги продукції.

Саме на підставі такої інформації можливе успішне виконання інших функцій: прогнозування, що має імовірнісний характер, планування, яке полягає у визначенні конкретних засобів для досягнення поставленої мети, організації, спрямованої на формування керуючої і керованої систем (об'єкта та суб'єкта управління), регулювання, що має на меті збереження, підтримання й удосконалення системи управління, вплив на свідомість і поведінку людей за допомогою економічних важелів (заробітної плати, прибутку, ціни), правових та адміністративних заходів.

Завершується управлінський цикл такими функціями, як облік - отримання, обробка, аналіз і систематизація інформації - та контроль відповідності процесу функціонування об'єкта управління управлінським рішенням, що приймалися.

Функції втілюються в управлінському рішенні - засобі управлінського впливу, організованої взаємодії суб'єкта та об'єкта управління.

Управлінські рішення класифікуються за:

Зміст процесу опрацювання й реалізації управлінських рішень зумовлюється їхньою соціальною специфікою. Підготовка і прийняття рішень, організація і контроль їх виконання - це елементи єдиної цілісної системи управління, бо тільки сукупність цих дій забезпечує ефективність соціального управління.

В основі підготовки управлінського рішення лежить пошук проблеми та способів її розв'язання. Соціологічними методами розробки рішення є мозкова атака, ділова гра, дискусія тощо, а методами організації виконання - регламент (економічний, адміністративний), само-мотивація.

Регламент - це сукупність правил, що визначають діяльність державного органу, установи, організації.

Процес соціального управління є безперервним. Після реалізації розроблених заходів розпочинається збирання нової інформації про соціальні параметри того самого об'єкта управління, але вже такого, що за своїм станом якісно відрізняється від попереднього.

Значне місце в системі управління соціальним розвитком соціальної організації належить соціально-психологічним методам, призначеним для впливу на соціально-психологічні відносини між людьми. Специфіка цих методів полягає в орієнтації на використання неформальних відносин, щонайповніше врахування в процесі управління потреб та інтересів окремих груп і осіб.

Соціально-психологічні методи включають такі процедури:

Соціальне самопочуття працівника багато в чому визначається тим, наскільки активно він бере участь в управлінні. Демократизація виробничих відносин, самоврядування - обов'язкова умова ефективного функціонування виробничої організації.

Важливою функцією самоврядування є розвиток структури, формування складу колективу. Це виборність деяких керівників, набір працівників у штат, їхнє звільнення, просування по службі. Тут важлива роль належить громадським організаціям.

Функція забезпечення режиму й ритму роботи соціальної організації передбачає участь працівників у розв'язанні питань організації праці, технологічної дисципліни тощо.

Самоврядування . безумовно, має виконувати функцію планування, яка характеризує участь членів організації в плануванні її життєдіяльності на всіх стадіях розвитку.

Контрольна функція самоврядування може різною мірою реалізовуватися через всі інші перелічені функції. Наприклад, участь колективу в розв'язанні виробничих питань, активність у висуванні пропозицій для вирішення інших життєво важливих питань діяльності організації.

1. Васильєв Ю. П. Управление развитием производства: опыт США. - М. 9.
2. Грепсон Дж. О'Делл К. Американский менеджмент на пороге XXI века. - М. 1.
3. Дворецька Г. В. Соціологія праці: Навч. посібник. - К. 1.
4. Дворецкая Г. В. Махнарылов В. П. Социология труда. - К. 0.
5. Кравченко А. И. Прикладная социология и менеджмент. - М. 5.
6. Полторак В. А. Соціологія: Основи соціології праці та управління. - К. 2.
7. Радугин А. А. Радугин К. А. Введение в менеджмент: социология организаций и управления. - Воронеж, 5.
8. Слепенков И. М. Аверин Ю. П. Основи теории социального управления. - М, 0.
9. Соціологія праці та управління: Термінологічний словник-довідник / Відп. ред. В. А. Полторак. - К. 3.

Тимошенко: Система управління державою практично зруйнована

Юлія Тимошенко закликала Голову Верховної Ради Володимира Гройсмана провести загальні збори депутатів-членів коаліції, щоб обговорити формування професійного уряду, здатного навести лад в державі.

Про це лідер «Батьківщини» наголосила з трибуни Верховної Ради.

«Я прошу прибрати відстороненість та байдужість і прошу Голову Верховної Ради зібрати загальні збори всіх депутатів коаліції та поставити в порядок денний питання щодо втрати управління державою і повернення до залучення в уряд фахівців, які здатні управляти країною. Треба нарешті навести лад в країні замість бардака, який ви влаштували!» – заявила вона.

Юлія Тимошенко також вважає, на загальних зборах коаліції депутати повинні обговорити питання соціально-економічної стратегії розвитку держави та стан виконання коаліційної угоди.

«Ми підтримуємо всіх депутатів коаліції, які вимагають хоча б один раз з моменту утворення коаліції зібрати загальні збори. Ви ж не маріонетки, ви ж не обслуговуєте чиїсь інтереси і лобістські плани! Зберіться хоча б один раз та поговоріть про те, чи вартий уряд працювати, чи правильна стратегія обрана для держави, чи потребує вона корегування, чи необхідне хоча б виконання коаліційної угоди», – наголосила народний депутат.

Лідер фракції наполягає, що треба негайно припинити «хаос у країні», адже люди вже втомилися від непрофесійної влади та антисоціальних рішень.

«Аграрії блокують траси, вчителі, освітяни, лікарі сьогодні в бюджеті мають заробітної плати всього на шість місяців, малий бізнес взагалі поставлений на межу виживання. Я вже не говорю про те, що в людей стало втричі менше можливостей купувати і витрачати гроші на своє життя!» – обурено сказала Голова «Батьківщини».

Політик також констатувала, що через непрофесійні дії влади практично зруйнована система управління країною.

«Гарна, успішна, сильна країна – це коли вона професійно, інтелектуально чесно керується. Сьогодні ця система управління країною зруйнована і бюджет, який є концентрованою політикою держави, став цьому свідченням», – наголосила Юлія Тимошенко.

Окрім того, лідер «Батьківщини» з жалем зауважила, що «після чергової революції парламент, уряд, Адміністрація президента, влада і люди знову живуть у різних світах, у різних системах життєвого виміру».

Система управління персоналом підприємства

управление персоналом Литвинова.doc

— 326.50 Кб

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА

І АРХІТЕКТУРИ

КУРСОВА РОБОТА

по дисципліни “Економіка підприємства”

Тема: Система управління персоналом підприємства

Виконавець студент Литвинова Христина Ігорівна

РЕФЕРАТ

Курсова робота містить:

42 сторінок, 7 таблиць, 16 літературних джерел, додатків

Назва курсової роботи Система управління персоналом підприємства.

Предметом дослідження є процес управління персоналом.

Об’єктом дослідження є товариство з обмеженою відповідальністю «Кінотавр».

Метою роботи є аналіз ефективності управління персоналом, виявлення необхідності удосконалення управління персоналом ТОВ «Кінотавр».

Метод проведення роботи полягає у дослідженні економічних основ управління персоналом на підприємстві аналізу стану та ефективності управління персоналом в сучасних умовах та розробки рекомендацій щодо удосконалення ефективності управління персоналом ТОВ «Кінотавр»

За результатами роботи сформульовані основні моменти управління персоналом, визначено принципи та методи управління персоналом та проаналізовано система управління персоналом на конкретному підприємстві.

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

ТРУДОВІ РЕСУРСИ, ПЕРСОНАЛ ПІДПРИЄМСТВА,

УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ, РОБІТНИКИ, ПРОФЕСІЯ

ЗМІСТ

Вступ

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1.1.Сутність персоналу підприємства, їх класифікація………………………. …6

1.2.Управління персоналом: принципи та методи……………………………….13

1.3.Необхідність управління персоналом в сучасних умовах…………………..17

РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ТОВ «КІНОТАВР»

ВИСНОВКИ………………………………………………………… …………. 39

Источники: it-tehnolog.com, ru.osvita.ua, infoprostir.com.ua, stud24.ru